Бажаєте відчути себе справжнім лицарем? Тоді мерщій до Ластівчиного гнізда! Цей романтичний замок, що розташований на 40-метровій Аврориній скелі Ай-Тодорського мису в селищі Гаспра, впродовж свого існування мав не одного власника й від початку зовсім не нагадував величну споруду. Свій нинішній вигляд будівля отримала завдяки барону Штейнгелю, який займався бакинською нафтою та любив відпочивати в Криму. Саме на його замовлення Леонід Шервуд, відомий інженер і скульптор, спорудив на майданчику розміром 10х20 метрів готичний замок. Будівля розрослася та вийшла за межі маленької, купленої Штейнгелем земельної ділянки, однак це лише надало вишуканості споруді, яка ніби виросла зі скелі.

Ну, хто не чув про Одеський національний академічний театр опери та балету – один із найдавніших оперних театрів України? Це – головний дорогоцінний камінь у короні красуні Одеси, осередок культурного життя міста та один із найкрасивіших театрів Європи. Автором проєкту споруди став відомий французький архітектор Тома де Томон. Відкриття театру відбулося 1810-го року, однак у 1873-му році відбулася пожежа й будівля згоріла. Сучасна ж споруда була зведена 1887-го року архітекторами Фельнером і Гельмером у стилі віденського бароко, а повна реставрація театру завершилася у 2007-му році. Глядацька зала в стилі пізнього французького рококо, а також унікальна акустика підковоподібного залу дали змогу журналу «Forbes» включити Одеський національний академічний театр опери та балету до списку незвичайних східноєвропейських пам’яток. Ви ще досі тут? Швидше купуйте квитки на постановки!

Місто в місті – існує! Для цього потрібно завітати до морського порту «Чорноморськ», що розташований в глибоководному Сухому лимані. Ви побуваєте на території важливого транспортного вузла, який об’єднує шляхи між Європою і Азією, Північчю і Півднем, Центральною та Східною Європою. Звісно, робота тут серйозна, саме тому порт «Чорноморськ», має власну залізничну та автодорожню інфраструктуру й навіть особистий допоміжний флот. Хапайте тільник, уявіть себе справжнім матросом і зафіксуйте це світлиною для інстаграму. Головне не забувайте стежити за тим, що відбувається навкруги, аби не опинитися серед вантажу.

Асканія-Нова – унікальний біосферний заповідник, що розташований в Херсонській області. Його засновник – німецький поміщик Фрідріх Фальц-Фейн – спочатку планував створити вівчарську колонію. Однак зовсім скоро чоловік зрозумів, що на цій території проживають рідкісні птахи й тварини, а тому вирішив створити заповідну територію. Нині заповідник поділяється на зоологічний і дендрологічний парки. У першому маєте змогу побачити знаменитих зебр, антилоп, коней Пржевальського, муфлонів, бізонів та інших тварин, а в другому – 13 видів рослин, занесених до Червоної книги України.

В Україні немає жодного футбольного фаната, який би не побував чи не мріяв би побувати на сучасному стадіоні «Донбас Арена». Приголомшливу структуру та дизайн споруди відзначив сам Джанні Інфантіно – президент ФІФА. І це не дивно, адже «Донбас Арена» – це не звичайне поле для футболу із кріслами для вболівальників, а цілий архітектурний комплекс, що складається із парку, саду каменів, каскаду фонтанів, музею та алеї слави ФК «Шахтар». Хоч стадіон зазнав значних руйнувань у 2014 році, ми впевнені, що скоро він повернеться під контроль України разом із найбільшим гранітним м’ячем у світі. Проте… Що нам заважає зробити новий м’яч – ще кращий і ще більших розмірів?

Аби мислити як митець, потрібно побувати у тих місцях, якими він надихався. Одне з таких місць – Чернеча гора в Каневі, яку після поховання на ній видатного українського поета Тараса Шевченка назвали Тарасовою. Хоч здолати шлях на гору непросто, щороку сюди приїздить чимало туристів. Вони прагнуть не лише віддати шану Кобзарю, а й насолодитися неймовірним краєвидом, зокрема й величчю «ревучого» Дніпра.

Коли у Коломиї ви побачите цю будівлю, то жодних сумнівів щодо її призначення не залишиться. Адже у будівлі, що має форму 13-метрового яйця-писанки, розмістився єдиний у світі Музей писанкарства. Його колекція нараховує понад 12 тисяч творів цього декоративно-прикладного виду народної творчості. Якщо ви бажаєте осягнути таємниці мистецтва, що своїми витоками сягає давнини та знайомить із уявленням наших предків про навколишній світ, обов’язково завітайте до Музею писанкового розпису. Упевнені, що ви надихнетеся атмосферою, а наступного Великодня потішите рідних і гостей власноруч розписаними писанками.

Якою б дорогою ви не їхали до Мукачева, звідусіль побачите величну фортецю, що височіє над містом. Замок Паланок – це унікальна пам’ятка архітектури, чия історія нараховує щонайменше дев’ять століть, а першу згадку про фортецю віднайдено у документах ХІ століття. Сама ж будівля, що поділена на три тераси й три рівні, розташована на горі вулканічного походження, хоч серед місцевих мешканців досі живе легенда, ніби ту гору в страшних муках люди зводили своїми руками. Якщо ви – поціновувач(-ка) середньовічної архітектури, багатовікової історії та містичних розповідей, маєте на власні очі побачити це закарпатське диво.

Ніт! Це не Гоґвортс, і ви навряд чи побачите тут Гаррі Поттера. Величезний замок, що вражає своєю красою, це – Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича. Навчальний заклад розмістився у будівлі резиденції митрополитів Буковини і Далмації, яку було зведено ще на початку XIX століття за проєктом відомого чеського архітектора Йосифа Главки. Нині в структурі університету функціонує два інститути та 11 факультетів, а сам архітектурний комплекс внесений до списку спадщини ЮНЕСКО. Досі не знаєте, де здобувати вищу освіту? Завітайте до Чернівців: відбір на навчання пройде без сортувального капелюха, але атмосфера точно не залишить вас байдужими!

Щоб повноцінно насолодитися естетикою архітектури та затишком львівських вуличок, на місто потрібно дивитися з висоти пташиного польоту. Варіантів реалізації безліч, але найприємніший – це насолодитися краєвидом із оглядового майданчика Львівської міської ратуші, 65-метрової вежі XIV сторіччя, в якій засідає Львівська міська рада. Хоч раніше ця будівля слугувала в’язницею, а поруч з нею був розташований стовп ганьби, нині ця локація серед туристів є однією із найпопулярніших атракцій у Львові.

Однією із найвідоміших архітектурних пам’яток Львівщини є Олеський замок – фортеця, в якій народився польський король Речі Посполитої – Ян III Собеський. Перші згадки про замок з’являються в письмових джерелах, датованих 1327 роком. Селище Олесько перебувало на той момент на кордоні Галичини й Волині, а після захоплення цих земель було постійною причиною військових конфліктів між Польщою та Литвою. Сама будівля неодноразово потерпала від руйнацій, пожеж, землетрусів і навіть робіт, пов’язаних з пошуком коштовностей. Та й на цьому історія замку не зупинилася: нині продовжують жити легенди, які свідчать, що Олеський замок кишить привидами. Зокрема, одним з вічних жителів фортеці є чеський монах Ян Каспер, який стрибнув у колодязь на очах у тисячі паломників. Може, саме ви підтвердите чи спростуєте цей факт?

Цей замок уже давно став візитівкою Луцька, і ми впевнені, що ви неодноразово чули про цю фортецю або бачили її на фото й етикетках. Свою історію споруда розпочинає з 1340-го року, коли на престол сходить син литовського князя Любарт. Саме він згодом і видасть наказ замінити дерев’яні стіни будівлі на кам’яні. Одна з легенд розповідає про те, що в замку й нині можна втрапити на заховані скарби. Однак винести їх звідти нікому ще не вдалося. Якщо ваша спроба розбагатіти також не вдасться, скористайтеся можливістю примножити капітал. Для цього перед в’їзною баштою візьміть до рук 200-гривневу купюру й потріть на ній зображення Луцького замку. Після ритуалу не забудьте повідомити нам, чи збільшилася кількість коштів у вашому гаманці! Ми теж так хочемо.

Хіба можливе повноцінне радісне життя без романтики? Ні! Хіба існує ідеальна природна локація, що символізувала б кохання? Так! І це Тунель кохання неподалік містечка Клевань на Рівненщині. Вузькі залізничні колії під зеленим склепінням з гілок дерев уже давно підкорили користувачів соцмереж своєю красою та загадково-романтичною атмосферою. Опинившись тут разом зі своєю другою половинкою, ви точно повірите в магічну дію Тунелю кохання. Легенд про це місце безліч, а повір’їв – ще більше. Зокрема, подейкують, що якщо закохані загадають під час прогулянки тунелем одне бажання на двох та поцілуються, воно обов’язково здійсниться.

Боїтеся висоти й не знаєте, як подолати цей страх? Маємо рішення – відвідайте фестиваль повітряних куль у Кам’янці-Подільському. Здійміться у небо та насолодіться незабутнім краєвидом, отримайте нові враження від всіяної десятками різнокольорових повітряних куль блакиті, зробіть приголомшливі світлини. Упевнені, друзі заздритимуть, а ви відчуєте прилив нових сил та енергії. Адреналін й естетика – чудова пара!

Якщо подорожуватимете Поділлям, не забудьте відвідати Кам’янець-Подільську фортецю – найвизначнішу пам’ятку і візитівку однойменного міста. За однією версією, історія замку сягає своїм корінням часів Київської Русі, коли він мав вигляд невеликої дерев’яної споруди на річці Смотрич. За іншої – існують припущення, що фортеця була заснована князями Коріятовичами в XIV столітті. Ставши свідком не однієї битви й змінивши не одного господаря, фортеця залишилася неприступною для ворогів, чому посприяв природний ландшафт. Якщо ви обожнюєте середньовічну архітектуру, історію та атмосферу, маєте якомога швидше завітати до Кам’янець-Подільської фортеці.

Це не лише один із головних символів Києва, а й один із найвищих монументів у світі, адже його висота сягає 102 м. Статуя закарбувала в собі вічну пам’ять й нагадування про незламність українського народу, який виборював перемогу над фашистськими загарбниками ціною власного життя. Минули десятиліття, однак актуальність й символізм ідеї монумента не зникли. Унікальність Батьківщини-Мати також полягає і в наявності декількох оглядових майданчиків. Якщо не боїтеся висоти та хочете насолодитися незабутньою панорамою величного Києва, обов’язково заплануйте прогулянку до монумента.

На що ви здатні заради улюбленої страви? От, наприклад, жителі Полтави увіковічнили традиційну для свого регіону страву – галушки. Відповідний пам’ятний знак у формі дерев’яного полумиску зі зробленими із бетону галушками розташований на Соборному майдані на Івановій горі, поряд з однойменним рестораном, і є символом щедрості та добробуту. Рекомендація: не відвідуйте цю локацію на голодний шлунок. А то не втримаєтеся й почнете дегустувати страву одразу на вулиці.

Любите книги Стівена Кінга чи просто дивитися моторошні фільми? Маємо для вас ексклюзивну локацію – Чортове колесо у Прип’яті. Колесо стало символом не лише самого міста, а й всієї Чорнобильської зони відчуження. Розташоване оглядове колесо у колишньому парку атракціонів, хоч воно ніколи там і не функціонувало. Адже за декілька днів до початку його роботи сталася аварія на ЧАЕС. Нині тут би міг лунати дитячий сміх та захоплені вигуки їхніх батьків. Однак замість цього – фізична й емоційна порожнеча, яка точно зачепить вашу душу й надовго залишиться у ваших думках.

Катастрофа на Чорнобильській АЕС залишила глибокий слід у серцях і житті українців. Проте в момент трагедії знайшлися люди, котрі, ризикуючи власним здоров’ям, вступили у нерівний двобій з лихом. Пам’ятник ліквідаторам аварії на ЧАЕС – це символ вічної пам’яті та шани героям, їх сміливості й мужності, нескореності і відваги. Героям, які своїми вчинками та діями зменшили масштаби катастрофи та перемогли у битві зі смертоносним вогнем.

У 220 км від Києва, в Чернігівській області на березі річки Сейм, розташоване містечко Батурин, що увійшло до української історії як перша гетьманська столиця. Місто має багатовікову історію, оскільки було засноване ще у ХVІІ столітті. Воно входило до складу Речі Посполитої та було резиденцією для гетьманів Лівобережної України, зокрема Івана Мазепи, Пилипа Орлика і Кирила Розумовського. Останній побудував у Батурині палац і парковий комплекс. Нині місто надихає туристів своєю історією та гостинно запрошує до свого відомого Національного історико-культурного заповідника «Гетьманська столиця».

Одним із символів славетного міста Запоріжжя є Дніпровська ГЕС – друга за потужністю гідроелектростанція України, яка колись, на час введення в експлуатацію, навіть була найпотужнішою ГЕС Європи. Сама споруда сягає 1,3 км і об’єднує правий і лівий береги міста. Хоч для багатьох мешканців Запоріжжя Дніпровська ГЕС є вже звичним промисловим об’єктом, туристи і гості міста точно будуть вражені величчю цієї архітектурної пам’ятки.

Хортиця – це не просто один із найбільших річкових островів у Європі. Це унікальний національний заповідник, культурно-історичний центр, який у більшості українців асоціюється з історією козацтва. Адже саме Хортиця вважається колискою Запорізької Січі. Також на острові, якому близько 30 тисяч років, на вас чекає неймовірна природа та архітектура. Зокрема, ви побачите кургани, що є ровесниками єгипетських пірамід, а також кромлехи – тутешні стародавні храми. Мастіть чуби, діставайте шаблі й мерщій переймайтеся духом українського козацтва!

Щороку знаменита Києво-Печерська лавра приймає тисячі вірян з усіх куточків світу. Це унікальна архітектурна пам’ятка з багатовіковою історією, початок якій дали два православні монахи. Чоловіки почали рити у землі печери, аби не спілкуватися із зовнішнім світом та мати більше шансів возз’єднатися з Богом. Згодом до монахів почало приєднуватися більше людей, і печери перетворилися в монастир. Навколо будівлі лаври розкинувся тихий і затишний парк. Обов’язково завітайте сюди, адже це чудове місце, аби відпочити та переосмислити своє життя.

У місті Почаїв Тернопільської області розташований найбільший православний храмовий комплекс в Україні – Свято-Успенська Почаївська лавра. До цієї відомої православної святині щороку приїздять тисячі паломників. Згідно з переказами, її засновниками стали ченці Києво-Печерської лаври, які у 1240-му році втікали від татарської навали. Сама ж споруда пережила нищівні війни, турецьку облогу й конфесійну боротьбу. Проте нині Свято-Успенська Почаївська лавра – це один із головних осередків християнської віри в Україні. Обов’язково завітайте сюди, якщо шукаєте духовного й фізичного зцілення.

У невеличкому містечку Радомишль Житомирської області розташувався дивовижний архітектурно-музейний комплекс «Замок Радомисль». Колись на місці замку були зведені фабрика з виготовлення паперу та старовинний млин, збудований ще 1902-го року. Реставрація будівлі розпочалася вже після 2000-х, і нині «Замок Радомисль» охоплює одразу декілька цікавих для туристів об’єктів, а саме Музей українських домашніх ікон, концертний та обрядовий зали й ландшафтний парк. Майте на увазі: це чудове місце для відпочинку всією сім’єю на вихідних!

Цей світлий храм із чудовою акустикою є однією із найвідоміших споруд у Сумах. Багато прихожан, місцевих жителів і туристів приходять сюди, аби помилуватися архітектурою та досягти стану душевного спокою. Ініціатором побудови нового храму поруч з уже існуючим на той час мурованим двопрестольним став видатний земляк, меценат і підприємець Павло Харитоненко. До речі, саме в цій святині маєте змогу побачити на власні очі триметрову скульптуру Андрія Первозваного.

Сампсоніївська церква розташована прямісінько на полі Полтавської битви як храм-пам’ятник, що символізує перемогу над шведською армією. Кошти на будівництво церкви пожертвував відомий чернігівський поміщик і відомий благодійник кінця XVIII – початку XIX століть Осип Судієнко. Сама ж будівля пережила складні часи. У 1930-ті роки більшовики закрили її, а у повоєнний час використовували як склад. Реставрувати Сампсоніївську церкву почали лише у 1988-му році. Нині ж споруда з багатовіковою історією радо приймає всіх охочих прихожан.

Уважні туристи, опинившись у Кам’янському, точно не забудуть відвідати Костел святого Миколая – унікальну будівлю ХІХ століття, римсько-католицький костел, що зведений у стилі неоготики. Споруда чарує прихожан і відвідувачів своєю лаконічною архітектурою, чіткістю ліній та пропорцій. Не менш цікавою є й історія будівництва святині, передумовою якого стало відкриття у Кам’янському Дніпровського заводу. Оскільки на підприємстві здебільшого працювали поляки-католики, а місцевий молитовний будинок був замалий для такої кількості людей, виникла потреба збудувати новий католицький храм. Будемо сподіватися, що ви – уважний турист(-ка) й обов’язково знайдете час, щоб відвідати Костел святого Миколая.

Однією з визначних пам’яток Харкова є Успенський собор. Будівля тішить око не лише місцевих жителів, а й туристів, і це не дивно, адже храм є унікальним поєднанням бароко з елементами українських архітектурних традицій та класицизму. Не меншої уваги заслуговує й дзвіниця, що розташована поруч із собором. Вона сягає майже 90 м і є найвищою в Харкові. До речі, саме Успенський собор нині вважається одним з найбільш давніх православних харківських храмів і належить до пам’яток архітектури національного значення.

Біля підніжжя крейдяних гір, які ще називають Святими, розташувався Святогірський державний історико-архітектурний заповідник – унікальний комплекс, до складу якого належать Успенський собор, Покровська церква, Андріївська каплиця на крейдяній скелі, печерник і Кирило-Мефодіївські сходи. Щороку сюди приїздять десятки тисяч туристів, паломників та прочан, аби насолодитися природою й унікальною архітектурою, усамітнитися з Богом, відчути душевний спокій і гармонію. Будемо чесними – це неймовірне місце, яке має відвідати кожен українець.

Одним із важливих місць у Сєвєродонецьку Луганської області є Свято-Христо-Різдвяний кафедральний собор. Сам храм був збудований та освячений у 2000-му році. Нині територія собору об’єднує Свято-Георгіївську каплицю, меморіальний комплекс учасникам локальних конфліктів і парк. На жаль, у 2022 році внаслідок воєнних дій Свято-Христо-Різдвяний кафедральний собор, що став бомбосховищем для багатьох містян, зазнав руйнувань. Але ми знаємо, що перемога буде за нами, і зовсім скоро ви точно відвідаєте цю прекрасну архітектурну пам’ятку!